Білий вухатий фазан – наземний представник родини фазанових, загальна довжина тіла якого становить 86–96 см. Оперення майже повністю біле, інколи на грудях, спині та крилах є світло-сірі відтінки. Голова має чорну «шапочку», хвіст темно-сірувато-зелений (іздалеку здається чорним). Ноги червоно-рожеві, навколо очей виділяється бордово-червоне неоперене кільце. Молоді птахи буро-сірі, поступово набувають дорослого забарвлення. Голос – далеконесучі хрипкі скрипучі звуки.
Поширення та середовище
Ендемік південного заходу Китаю: східна окраїна Тибету та сусідні гірські хребти півночі Юньнаню, заходу Сичуаню та південного сходу Цінхаю. Зустрічається біля верхньої межі високогірних хвойних і змішаних лісів, у субальпійських березових та рододендронових заростях на висотах 3000–4300 м. Локальна чисельність залежить від наявності води, кормових ділянок та тиску хижаків; взимку можуть збиратися зграї до ~30 особин.
Харчування
Живиться переважно на землі: збирає рослинну їжу та викопує цибулини. До раціону входять насіння, зелені частини рослин, плоди, кореневища та безхребетні залежно від сезону.
Розмноження
Під час шлюбного сезону вид є моногамним. Гніздування приурочене до високогірних біотопів; кладка, насиджування та вигул пташенят адаптовані до прохолодного клімату гір.
Підвиди
C. c. crossoptilon – номінативний підвид, південний схід Тибету
C. c. dolani – південний схід Цінхаю
C. c. drouynii – східний Тибет
C. c. lichiangense – північ Юньнаню та південний захід Сичуаню
Охорона
Основні загрози – полювання та втрата середовища існування. Високогірні ліси наразі відносно не постраждали від вирубки, проте розвиток туризму може збільшити фрагментацію. Вид внесено до Додатку I CITES. Деякі популяції охороняються завдяки буддійським традиціям і перебувають у заповідних територіях. Природними ворогами є ворони та канюки.