Гімалайський монал – міцний птах із родини фазанових, відомий своєю яскравою забарвленістю та потужною статурою. Самець сягає приблизно 70 см завдовжки (хвіст ~23 см) і вирізняється переливами зеленого, червоного, лілового та синього на тілі, має білу гузку, мідний хвіст і золотистий чубчик. У обох статей помітне синє кільце навколо очей. Самиця менша і менш яскрава – коричнева з світлими смугами та темними поперечними лініями, біле горло, чубчик відсутній.
Поширення
Вид зустрічається в гірських лісах із дубом, сосною та рододендронами, а також на крутих трав’янистих схилах Гімалаїв на висотах 2500-5000 м н.р.м. – від східного Афганістану до східного Бутану та прилеглих районів Тибету. При глибокому сніговому покриві опускається на нижчі висоти.
Спосіб життя
Монали живляться кореневищами, бульбами, пагонами, жолудями та ягодами, а також комахами і їхніми личинками, які витягують із ґрунту масивним дзьобом. Часто збираються невеликими одностатевими групами по 3-4 особини; узимку на сприятливих ділянках утворюють більші зграйки.
Розмноження
У шлюбний період самець приваблює самицю голосними закликами та демонстраціями: піднімає чубчик, витягує шию, ходить довкола і кружляє, інколи пропонуючи камінчик або корм. Гніздо – неглибока ямка, вистелена листям, мохом і соломою. Кладка зазвичай містить 4-6 білих яєць із червоно-коричневими плямами; інкубація триває близько 27 днів.
